«Синергія між технічним виконанням та дизайном – ось що має значення»

Інтерв'ю з Саймоном Луйтсе, технічним директором VOUW.

Саймон Луйтсе має різноманітний досвід в архітектурі, дизайні продуктів та будівельній інженерії. Його шлях розпочався з архітектури, але незабаром він виявив, що його справжній талант полягає в систематичному дизайні та технічному виконанні ідей. Використовуючи свою мережу та навички програмування, він занурився у сферу розробки 3D-друкованих бюстгальтерів, де застосовував інноваційні методи виробництва та експертизу матеріалів. Він також працював над великомасштабними сталевими конструкціями для надземних трамвайних мереж у Південній Кореї, а також над проектами сталого будівництва, такими як модульне дерев'яне будівництво та екодуки в Нідерландах. Саймон має широкий інтерес до матеріалів та структурних застосувань, що забезпечило йому міцну основу. Його досвід у різних галузях привів його до цілісного підходу до дизайну продуктів, враховуючи користувачів, будівельні процеси та матеріали. Цей підхід яскраво проявляється в інсталяціях, які він створює у VOUW, відображаючи його унікальну перспективу та ретельну майстерність.

Чи можете ви пояснити, як ваша технічна робота сприяє загальному баченню виробництва VOUW та як вона узгоджується з концепцією slowtech?

З самого початку я був залучений до розробок у VOUW. Ми почали з вивчення способів поєднання елегантності та деталей руху модерну з сучасними методами виробництва, такими як 3D-друк та 3D-сканування. З того часу ми завжди підтримували зв'язок, особливо зосереджуючись на технічних питаннях та аспектах виконання.

Мій досвід лежить в архітектурному дизайні, але я більше зосередився на будівельних технологіях. Я завжди був зосереджений на розробці складних дизайнів. Я вважаю, що мій внесок у команду VOUW полягає насамперед у поєднанні технологій, будівництва, дизайну та елегантності. VOUW любить розширювати межі та прагне розвивати технології, що вимагає технічних інновацій для бездоганного злиття всіх цих аспектів.

Я бачу себе тим, хто допомагає реалізувати та посилити ідеї VOUW щодо slowtech. У моєму баченні дизайну ніколи не повинно домінувати лише чистий дизайн або суто технічне виконання. Завжди йдеться про синергію між технічним виконанням та дизайном, і найкращі результати виникають саме з цього злиття.

Чи можете ви навести хороший приклад успішного поєднання технічного виконання та дизайну?

Хорошим прикладом успішного злиття є Bloomlight. З початкового прототипу ми розглядали, як технічна функціональність та дизайн можуть співіснувати, і як ми можемо створити естетично привабливий продукт, використовуючи доступні методи виробництва.

Еволюція Bloomlight, така як відкриття головки та підвісний кронштейн, є комбінацією виборів, які призвели до повного, міцного та функціонального дизайну.

Під час цих технічних викликів Мінгус (Фогель, співзасновник VOUW, примітка редактора) завжди мав суворі вимоги щодо візуального аспекту. Знайти баланс між художнім виразом та технічною здійсненністю було постійним викликом. Хоча ми не завжди погоджувалися щодо виконання, як людина з дизайнерським досвідом, я розумів, чому потрібно було робити певні естетичні вибори.

Коли ми не погоджувалися або були невпевнені щодо певних виборів, ми часто знаходили вихід, створюючи прототипи та тестуючи, як принципи перетворюються на візуально привабливі форми. Іноді дизайн або конструкція коригувалися, а іноді дизайн природним чином знаходив свій шлях до правильного центру.

Отже, зіткнення призводить до розробки прототипів і, зрештою, до рішення?

Так, я думаю, що таке зіткнення, або незгода, не обов'язково має бути кінцем. Я вважаю, що потрібно підтримувати діалог про можливі варіанти та вміти співпереживати іншій людині. Отже, інженер повинен поставити себе на місце дизайнера, і навпаки, щоб прийти до спільно кращих рішень.

Чи можете ви навести приклад вузького місця?

Під час переходу від версії 1 до версії 2 Bloomlight ми зіткнулися з вузьким місцем. Ми поступово замінювали пластикові компоненти на нержавіючу сталь, щоб покращити довговічність та стійкість до погодних умов. Одним із викликів, наприклад, була ідея Мінгуса (Фогель, ред.) зробити кронштейн, що тримає головку, зі зігнутого листового металу. Однак я помітив, що якщо ми просто зробимо його з плоского листа, він може занадто сильно рухатися і не мати достатньої структурної жорсткості.

Ми спробували різні конструкції та модифікації між версією 2 та версією 3. Додавши стратегічні згини до сталі, ми створили структурний профіль, який забезпечив необхідну міцність. Ми також виготовили прототипи та протестували їх, щоб визначити правильну форму та силу для остаточного дизайну.

Виникла проблема у співпраці між використанням зігнутого профілю (Мінгусом) та круглого профілю (мною) для труби, по якій рухається головка. Круглу трубу іноді важче формувати, але з профілем вигнуті форми складніші. Зрештою, ми знайшли компроміс, прокатавши трубу та приваривши зверху зігнуту пластину, що спростило збірку головки та керування.

Це значно спростило процес, ніж робота лише з круглою трубою.

Обслуговування є важливим для довговічності наших інсталяцій. Як ви проектуєте конструкції, які є стійкими та легкими в обслуговуванні, враховуючи динаміку громадських просторів та фестивалів?

Ми приділяємо пильну увагу обслуговуванню при проектуванні конструкцій, які є стійкими та легкими в обслуговуванні, особливо тому, що ми розробляємо наші інсталяції для громадських просторів. Ми проводимо ретельне тестування під час процесу проектування, щоб переконатися, що все належним чином закріплено та водонепроникно. Іноді нам доводиться самостійно розробляти та виробляти конкретні деталі.

Хоча щось може виглядати добре на креслярській дошці, важливо проводити фізичні випробування. Прикладом цього є Bloomlights, які ми тестували в Катарі, де ми перевіряли термостійкість електроніки при температурі 50 градусів Цельсія. Ми також проводили випробування на плавлення використаних матеріалів і навіть побудували симуляцію піщаної бурі. Під час тесту на піщану бурю ми спостерігали, чи залишався механізм цілим і куди потрапляв пісок у механізм після роботи протягом 3-5 годин.

Це ніколи не закінчується, тому що ви продовжуєте, доки не отримаєте докази. Чому так? Чому це важливо для вас?

Важливо продовжувати, доки ми не отримаємо докази, тому що припущення можуть бути небезпечними, особливо у складних тестах. Наприклад, ми виявили, що нам потрібно посилити скловолоконний стовп Bloomlight, хоча спочатку припускали, що він вже достатньо міцний. Ми провели ретельні випробування, щоб переконатися, що ці припущення були безпечними.

Важко передбачити всі реакції дизайну на різні умови. У міру розвитку дизайну завжди виникатимуть нові слабкі місця. У цей момент важко зробити хороше припущення про те, яким буде слабке місце.

Загалом, я вважаю важливим повністю завершити та доопрацювати дизайн, а не пропонувати часткові рішення або дизайни, яким все ще бракує певних аспектів. Для мене особисто незадовільно надавати щось незавершене.

«Важливо продовжувати, доки ми не отримаємо докази, тому що припущення можуть бути небезпечними...»

Більшість людей закінчують роботу о п'ятій годині і кажуть: «Я йду додому». Ви продовжуєте, доки не закінчите. Чому так?

Ну, я думаю, мені завжди подобається працювати, поки робота не буде зроблена, особливо якщо є кероване завдання, яке можна виконати в прийнятні терміни. Я вважаю за краще закінчити це завдання, а не залишати його на завтра.

Клієнтська база VOUW складається з громадських організацій (музеїв та урядів), світлових фестивалів та готельного бізнесу. Як ви адаптуєте свої технічні рішення до конкретних вимог цих різних клієнтів?

Безумовно, існує спільна нитка в потребах клієнтів VOUW, оскільки вони часто шукають унікальні роботи, які нелегко знайти деінде. Вони часто повертаються до нас і позитивно реагують на нові ідеї, якими ми з ними ділимося.

Однак існують відмінності між готелями, фестивалями, музеями та державними установами. Кожен з них має свою зону комфорту та пріоритети. На великих фестивалях часто йдеться про великі натовпи, що проходять повз твори, тому ясність є важливою. У музеї є більше часу для споглядання та насолоди творами мистецтва. Державні установи та готелі хочуть, щоб твори мистецтва відігравали більш фонову роль і були відкриті як приємні сюрпризи. На світлових фестивалях мистецтво займає центральне місце, і вони хочуть створювати привабливі та зрозумілі об'єкти.

Ми адаптуємо наші дизайни, щоб задовольнити ці різні потреби та вимоги, дозволяючи нам виконувати численні побажання.

Як ви залишаєтеся в курсі останніх розробок у галузі будівельної інженерії та технологій? Як ці розробки впливають на вашу роботу та розширюють можливості створення захоплюючих та інтерактивних інсталяцій?

Моїм основним джерелом знань про технологічні інновації є моя мережа. Я не активний на YouTube чи Instagram, але підтримую зв'язок з людьми, які займаються цікавими технологічними проектами. З моїм досвідом навчання в технічному університеті я завжди намагався оточити себе людьми, які роблять складні та унікальні речі, такі як робота над сонячними автомобілями, стійким модульним будівництвом, розумними системами сонцезахисту, робототехнікою та автоматизацією.

Коли я бачу можливості інтегрувати ці нові розробки у свою роботу, мені подобається проводити власні дослідження з цих тем. Однак для мене важливо мати чітку мету; інакше я можу загубитися у фрагментованій інформації. Я виявляю, що найкраще запам'ятовую інформацію, коли можу застосувати її безпосередньо. Хоча в Інтернеті є багато інформації про інновації, я відчуваю, що навички та базові знання про роботу з різними матеріалами, такими як сталь, дерево та пластик, а також методи обробки, такі як фрезерування та токарна обробка, здається, втрачаються. Ці навички, можливо, не є технологічно інноваційними самі по собі, але хороша широка основа надає більше можливостей та більший потенціал для інновацій.

«...хороша широка основа надає більше можливостей та більший потенціал для інновацій.»

А як щодо чогось практичного? Чи можете ви навести приклад?

Хорошим прикладом цього є робота над Bloomlight. Було припущення, що існує проблема з датчиками LiDAR. Хоча я не є експертом у кодуванні, я маю базове розуміння того, як це працює. Це дозволило мені зрозуміти алгоритм, який фільтрує інформацію LiDAR. Разом з Дааном ван Хасселтом, розробником програмного забезпечення Bloomlight, ми крок за кроком пройшлися по алгоритму. Завдяки моїм базовим знанням я зміг з'єднати вхідні та вихідні дані алгоритму та вирішити проблеми, навіть не вміючи кодувати сам. Це призвело до покращення чутливості та відстані виявлення для Bloomlight.

Нарешті, що ви вважаєте найбільш задовільним або винагороджуючим у роботі у VOUW?

Що я вважаю найбільш задовільним та винагороджуючим у роботі у VOUW, це постійне здивування та захоплення, які я бачу у людей, що переживають наші роботи. Від невеликих коментарів під час розповіді про концепцію до фактичного бачення та інтерактивного переживання наших інсталяцій. Той факт, що я відіграв у цьому роль і можу дарувати людям радість, подив, захоплення та натхнення, є дивовижним. Без подиву не було б «slowtech». Якщо ми застосовуємо технологію, яка не дивує людей, вони не зупиняться і не залучаться до досвіду. Нам потрібен тригер, щоб вивести людей зі стандартних шаблонів, і саме тут я роблю свій внесок.